Про переплетіння релігій, традицій і звичаїв при святкуванні Великодня

 Про переплетіння релігій, традицій і звичаїв при святкуванні Великодня 

Великдень – найтріумфальніше явище не лише для християх. Єгипет, Греція, Рим трактують свято по-своєму, але в різних Євангеліях ідеться про одну ж і ту саму подію. 

"Христос Воскрес!" – "Воскресне Україна!"

Василь Сапіга, дослідник історії, релігії і культури, в книжці «Українські народні свята та звичаї» пише, що в давнину була поширена в Україні легенда. Спаситель, воскреснувши, посадив у підземелля під скелею, де він був похований, Вельзевула, наказавши йому гризти залізні двері, замки, ланцюги: всіх по 12. Старається, гризе той, знаючи, що як вправиться до Великодня, - настане кінець світу.

Ось лишився останній ланцюг, ще мить - впаде й він, і тут... задзвонили в церкві дзвони, заспівали люди "Христос воскрес!", і поновилися всі перепони, починає він роботу спочатку. А як настане такий час на землі, що люди перестануть співати й вітати одне одного словами "Христос воскрес!",- впаде останній ланцюг, й буде кінець світу". Так визначив для себе наш народ важливість Великодня — свого найбільшого свята.

Згідно з давніми повір’ями, злі духи, як мешканці підземного царства, живуть в могильній тиші й дуже бояться крику, шуму,співів, дзвону. І коли лунають церковні дзвони і чути голосні вітання, вони зникають в найнижчих глибинах і безповоротно втрачають свою силу, відповідно все, що бажається під церковні дзвони, здійснюється.

І, може, саме завдяки вірі в силу цих слів після Другої світової війни серед українських емігрантів з’явився звичай на вітання священика «Христос воскрес!» відповідати: «Воскресне Україна!».

Причому ми до язичників? 

Про переплетіння релігій, традицій і звичаїв при святкуванні Великодня 

 

А притому, що багато традицій, які нам видаються християнськими, започатковані ще в язичницькі часи.

  • У язичників це був день весняного рівнодення, пробудження природи з мертвого зимового сну, повернення до життя всього живого. У нас воскресіння Христа - символ воскресіння з мертвого до живого.
  • Символ Воскресіння – писанка. Між тим, найдавніша керамічна писанка, знайдена археологами, датується ще ІХ століттям.
  • Люди вірили, що, катаючи яйця, можна змусити злих духів мучитися, падати, перекидатися, що спричиняло їм жахливі страждання. Якщо ж яйця вдаряти одне об одне, то можна змусити духів битися лобами.
  • Сонячний калач – великий коровай, який випікали в давнину в честь перемоги сонця над темрявою. Наша паска - перемога Добра над злом.
  • Веснянки, гаївки – мелодійний «привіт» з давнини. У них не згадуються християнські персонажі, але виконуються і донині якраз у весняні великодні дні.
  • Великодній кошик, до якого входять звичні для наших предків продукти: яйця, калач (пасочка), м'ясо – те, що вони приносили в жертву своїм богам, християни освячують і цим розпочинають святкову трапезу.  
  • Первісні люди думали, що дихання – це сутність душі. Християни, цілуючи хрести, ікони, так само вірять у те, що їх енергія і благодать передасться тому, хто цього потребує.
  •  "Поливаний понеділок", весняне очищення водою - традиція, яку намагалися викорінити чи не найбільше, проте в деяких регіонах вона все-таки збереглася і донині. Хлопцеві не треба було освідчуватися дівчині в коханні, а замість цього просто облити її холодною водою. У XV ст. цей звичай заборонявся взагалі, а в XVIII ст. заборонялося обливати водою на Великдень лише тих, хто не був на заутрені.

Ці язичницькі звичаї насправді не заважають нам влаштовувати власне свято Воскресіння, використовуючи  і їх, водночас шануючи і примножуючи власні традиції.

Чому християни і католики – не разом?

Про переплетіння релігій, традицій і звичаїв при святкуванні Великодня

 

Христос заповідав: будьте єдиним стадом, тобто будьте завжди разом. Спочатку так і було: у 1-му столітті нашої ери воскресіння Христа святкували всі разом і щотижня. Але у 2-му вже почалися суперечки з цього приводу. Тому відбувся Нікейський собор, на якому постановили, що Великдень святкуватиметься після 21 березня в неділю після повного місяця.

 

Таке рішення було пов’язано з тим, що Ісус був розіп’ятий перед єврейською Пасхою, а вона щороку, згідно з традицією євреїв, залежить від розміщення місяця,  саме в першу неділю після першого весняного повного місяця, після дня весняного рівнодення – а  це і є 21 березня за новим стилем.  Тому ми мусимо дотримуватися дати єврейської Пасхи і святкувати Воскресіння за нею. 

У цьому – і розходження між двома календарями: Великдень за місячним календарем буває в один визначений час, а за громадським має різні дати упродовж 35 днів – з 22 березня по 25 квітня за новим стилем.

Православні та греко-католики дотримуються юліанського календаря. Католики – григоріанського, згідно з яким весна розпочинаєтсья раніше на 13 днів. Саме тому католицький та православний Великдень святкують у різні дні, але деколи трапляється, що обидві дати збігаються, як сталося цього року.  

Подвійний календар

У кожного – своя правда. Західна церква підправила календар відповідно до природи, східна дотримується достовірного писання. Бо якщо слідувати за західною, то дата святкування Воскресіння може припасти перед єврейською Пасхою, або ж співпаде з цим днем, що згідно з Євангеліє, не може бути.  

Але світ підтримав ідею нового літочислення, та й ми, українці, також живемо за григоріанським стилем. Лише церква поки що на нього не перейшла.

Хоча церковні чиновники живуть у подвійному вимірі: за новим стилем, коли підписують документи, призначають дати зустрічей і святкувань, і за старим стилем, коли беруть у руки молитвослов, повертаючись назад рівно на 13 днів.

На чиєму боці правда?

Це питання не має викликати жодних суперечностей. Ми святкуємо і одне, і інше свято, коли саме святкувати, кожен вирішує для себе. Суть свята полягає в об’єднаннні, у світлих надіях і молитвах до Бога, у радості усвідомлення того, що життя вічне.

І коли саме народився і воскрес Христос – питання дуже особисте для кожного. Насправді Він народжується і воскресає у наших душах щодня.

Світлого Христового воскресіння зараз і щодня!

 

 

 

Джерело: Еспресо

 

 

 


  • Автор: Журналіст
  • Переглядів: 143
  • Коментарів: 0
  • 28-04-2019, 11:54
реклама партнерів

Інформація до новини

Шановний користувач, Ви зайшли на сайт як не зареєстрований.
Ми пропонуємо Вам зареєструватись або зайти під своїм логіном.
Адміністрація не несе відповідальності за коментарі користувачв. Якщо Ви побачили рекламу, або непристойні коментарі, будь-ласка натисніть кнопку "СКАРГА".


Добавление комментария

Ваше Имя:
Ваш E-Mail:
Код:
Кликните на изображение чтобы обновить код, если он неразборчив
Введите код: