Все менше стає курганів у Скадовському районі

Все менше стає курганів у Скадовському районі

Урочище Цукур, що розташоване на західній околиці Скадовська, «по праву можна називати Скіфським», - зазначається на сторінці групи «Джарылгачский залив и урочище Цукур» у Фейсбук. У публікації повідомляється, що «немає більше, такого місця в Україні, де б було зосереджено таку кількість курганів» (було 10, залишилося 5). А влада «стирає їх з лиця землі». 
«Стираючи пам'ять про минуле, "діячі" стирають майбутнє. На фото, скіфський курган, стертий з лиця землі», - наголошується у дописі.
 [video=]
Слід зазначити, що «стирання» курганів відбувається вже давно. Ще у 2005-2006 роках частина земель, які є привабливими для сільськогосподарського використання, були роздані під ОСГ і розпахані.
А за переказами старожилів, стародавні пам'ятки були потривожені ще раніше. У 1943 році, коли радянська армія звільнила Херсонщину, в курганах ховали вбитих окупантів. Хоча документальних підтверджень цьому немає. Є лише історичні дослідження назви місцевості Цукур.
 
Скадовський краєзнавець Олег Лиховид пише:

- На карті 1891 року це урочище значиться як Цукур. А от на плані 1806 року та на карті 1812 року вказано урочище Сукур Бояр з хутором та криницею. А ще раніше на «Подробной милитерной карте по границе России и Турции» (1800 рік) та на аналогічній їй карті Дніпровського повіту (1792 рік) бачимо урочище Шокур Баїр. Баїр з татарського означає гору, а юьkьr – це подяка, вдячність Аллаху. Тобто, Шокур Баїр – це гора для молитви. Ще князь Семен Мишецький у 1740 році переповідав, що «в Кримських та Очаківських степах є кургани, насипані від землі. Кургани насипані для урочищ, і по тих курганах, у деяких місцях, урочища названі».
Трансформація назви на Сукур Бояр пов’язана з прізвищем українських козаків – Сукур. Тимофій Сукур був у 1752 році обраний Прогнойським полковником. У реєстрі Полтавського полку 1752 року згадуються козаки Іван, Гнат та Леско Сукур. У реєстрі Миргородського полку 1753 року згадуються Логвін та Фесько Сукур. Серед списку козаків Пластунівського куреня Запорізької Січі 1756 року згадуються Тиміш, Грицько та Степан Сукур. Учасником Гайдамаччини 1768 року був козак Фома Сукур. У листопаді 1770 року полковник Олексій Сукур організовував переселення ногайців із Причорномор’я на Кубань. Можливо, що в кінці XVIII століття хтось із козаків родини Сукур оселився неподалік Джарилгацької затоки, заснувавши перше українське поселення на території сучасного Скадовського краю.
 
 

  • Автор: Журналіст
  • Переглядів: 337
  • Коментарів: 0
  • 12-02-2019, 10:34
реклама партнерів

Інформація до новини

Шановний користувач, Ви зайшли на сайт як не зареєстрований.
Ми пропонуємо Вам зареєструватись або зайти під своїм логіном.
Адміністрація не несе відповідальності за коментарі користувачв. Якщо Ви побачили рекламу, або непристойні коментарі, будь-ласка натисніть кнопку "СКАРГА".


Добавление комментария

Ваше Имя:
Ваш E-Mail:
Код:
Кликните на изображение чтобы обновить код, если он неразборчив
Введите код: