Легендарний маестро, що народився на Херсонщині 130 років тому, стояв біля джерел українського фортепіанного баладного жанру

 Легендарний маестро, що народився на Херсонщині 130 років тому, стояв біля джерел українського фортепіанного баладного жанру 

14 травня (за іншими джерелами 2  травня) 1888 року у с. Голта Херсонської губернії (нині у складі м. Первомайськ) народився Микола Вілінський – композитор, педагог, музично-громадський діяч.

Походив із старовинного роду українських дворян Вілінських. Батько — Микола Олександрович служив міським головою Ананьєва. За родинними переказами, з родом Вілінських зв’язаний і рід Марії Олександрівни Марко Вовчок-Вілінської.

Микола Вілінський почав серйозно займатися музикою самостійно в роки навчання в Ананьївській гімназії, диригував церковним хором і організував шкільний оркестр народних інструментів. Проте, за наполяганням батька  Вілінський, після закінчення гімназії 1906 року вступив на юридичний факультет Імператорського Новоросійського університету в Одесі. Одночасно з навчанням в університеті Вілінський, починаючи з 1907 року, поєднував заняття в Одеському музучилищі, реорганізованому 1913 року на Одеську консерваторію. 

 

Легендарний маестро, що народився на Херсонщині 130 років тому, стояв біля джерел українського фортепіанного баладного жанру

З 1920 року Микола Вілінський – викладач у Одеській консерваторії, а 1926 року затверджений у званні професора, завідуючий кафедрою композиції (з 1931 р.). Під час Другої світової війни, Микола Вілінський разом з сім’єю у 1941 році евакуювався в Ташкент, де працював професором Ташкентської консеваторії. Повернувшись в Україну, з 1944 року професор Вілінський став деканом теоретико-композиторського факультету (до 1948р.) і завідуючим кафедри теорії музики і композиції (з 1949р.) Київської консерваторії.

Микола Вілінський є автором симфонічних сюїт, кантати, вокально-хорових обробок українських, російських і молдовських народних пісень, камерно-інструментальних творів, а також ряду теоретичних робіт і статей. Як і його вчитель Малішевскій, який звертався до національних мотивів у Польщі, М. Вілінський звертався до національних українських і молдавських мотивів.

Уже в юнацькі роки композитор створює цикл оригінальних фортепіанних мініатюр у елегійному стилі. Романси та обробки народних пісень як, наприклад, «Стоїть явір над водою», «Ой вербо вербо», «У вишневому садочку» Вілінського показують блискучу композиторську техніку в розкритті поетичних образів. До вокально-симфонічних і симфонічних творів Миколи Вілінського належать «Заповіт» для хору та симфонічного оркестру на слова Тараса. У 70-ті роки минулого сторіччя музикознавці писали, «що разом із Косенком, Ревуцьким, Лятошинським та іншими українськими майстрами Вілінський сприяв процесу кристалізації національних рис в українській фортепіанній культурі».

Микола Вілінський стояв біля витоків українського фортепіанного баладного жанру. Його «Балада в формі варіацій на українську народну тему» («Ой у полі жито копитами збито») –  один із видатних творів першої половини ХХ сторіччя.

 

Легендарний маестро, що народився на Херсонщині 130 років тому, стояв біля джерел українського фортепіанного баладного жанру

 

Помер Микола Вілінський 7 вересня 1956 року, похований на Байковому цвинтарі.

 

 

 

Джерело:  memory.gov.ua


Сначала зайдите на главные новости Херсона, Херсонская городская газета и останетесь здесь навсегда
  • Автор: Журналіст
  • Переглядів: 487
  • Коментарів: 0
  • 14-05-2018, 11:46

реклама партнерів

Інформація до новини

Шановний користувач, Ви зайшли на сайт як не зареєстрований.
Ми пропонуємо Вам зареєструватись або зайти під своїм логіном.
Адміністрація не несе відповідальності за коментарі користувачв. Якщо Ви побачили рекламу, або непристойні коментарі, будь-ласка натисніть кнопку "СКАРГА".


Добавление комментария

Ваше Имя:
Ваш E-Mail:
Код:
Кликните на изображение чтобы обновить код, если он неразборчив
Введите код: