Життя, як гарна пісня

 Життя, як гарна пісня

Роки людського життя – наче бистрокрилі птахи. Вони відлітають один за одним, і немає на світі такої сили, яка може стримати їх. З усім можна змиритися, а от немає людей, котрі готові змиритися з часом. Кожен хоч подумки хоче повернутися у минуле, згадати чарівну пору юності.

Ось і Людмила Василівна Безердян у день свого 75-річчя разом з гостями згадувала свій життєвий шлях

Вона приїхала на роботу у Скадовськ після того, як закінчила Бехтерський сільськогосподарський технікум. Це був початок шістдесятих років, неповторна пора, коли у херсонських степах споруджувалися водні магістральні канали.

Вони розгалужувалися поливними системами і дніпровська вода почала щедро напувати віками спраглу таврійську землю. Тоді головними у степу стали гідротехніки- спеціалісти з водопостачання сільськогосподарських угідь.Людмила Василівна прийшла у колгосп «Радянська Україна», володіючи цією дефіцитною спеціальністю.

То була щаслива пора не лише у її житті – всі жили і працювали з великим піднесенням,земля щедро платила за працю великими врожаями, добробут скадовчан покращувався і Скадовськ перетворювався у красиве курортне місто. Всі жили у передчутті ще кращих часів.

За роботою,за родинними турботами люди зовсім не помічають часу.

Ось і Людмила Василівна незчулася, як на поріг її будинку прийшли гості,щоб привітати з ювілеєм.

Шановну ювілярку привітали голова районної державної адміністрації Віктор Турик, заступник міського голови Анатолій Розумний, голова Громадської ради при райдержадміністрації Ірина Бартчук та члени ради,помічник народного депутата України Федора Негоя Вадим Закусило,сільський голова Благодатненської ради Василь Козак, депутати, представники колективів і організацій міста, ветерани праці, друзі та знайомі. У всіх вистачило теплих і вдячних слів, квітів і подарунків.

Життя, як гарна пісня

Життя, як гарна пісня

Життя, як гарна пісня

 

Людмила Василівна добре відома мешканцям нашого міста і району. Свого часу вона працювала на профспілковій роботі, нині очолює районну раду ветеранів.

Вона не рахує свої роки – багато їх чи мало. Та й не має на це часу, бо віддає його громадській роботі. Є такий вираз – живеш, наче в пісні, тобто на злеті творчих сил, з віддачею, з хорошими результатами і здобутками. І дійсно – життя Людмили Василівни також можна порівняти з талановито виконаною піснею.

Дивлячись на цю жінку,починаєш розуміти, що у кожному віці можна залишатися цікавим і потрібним для всіх. Кажуть,на схилі літ багато людей опиняються ніби за бортом активного життя і відчувають свою  меншовартість, суспільство не помічає їх.А от Людмилі Василівні можна позаздрити. Коли вона іде вулицею – десятки людей поспішають до неї, щоб поділитися думками, спитати поради чи просто перекинутися дружнім словом. Такі люди, як вона, завжди потрібні. Без них громада була б неповною і невиразною, як це зажди буває за відсутності яскравих особистостей з лідерськими якостями.

За щедро і гарно накритим столом гості часто бажали і просили ювілярку зробити ще одну послугу громаді – прожити 25 років до сторіччя. До цього побажання приєднується і наше Інтернет-видання та зичить Людмилі Василівні міцного здоров'я ще на довгі роки.

Життя, як гарна пісня

Життя, як гарна пісня

 


 

 

Юрій Васильєв

 



Сначала зайдите на главные новости Херсона, Херсонская городская газета и останетесь здесь навсегда
  • Автор: Журналіст
  • Переглядів: 765
  • Коментарів: 0
  • 11-03-2018, 11:47

реклама партнерів

Інформація до новини

Шановний користувач, Ви зайшли на сайт як не зареєстрований.
Ми пропонуємо Вам зареєструватись або зайти під своїм логіном.
Адміністрація не несе відповідальності за коментарі користувачв. Якщо Ви побачили рекламу, або непристойні коментарі, будь-ласка натисніть кнопку "СКАРГА".


Добавление комментария

Ваше Имя:
Ваш E-Mail:
Код:
Кликните на изображение чтобы обновить код, если он неразборчив
Введите код: