Про Херсон де Масон і черепицю з Марселя

 Про Херсон де Масон і черепицю з Марселя
Херсонщина - рай для туристів, бо на невеликій території області змішались нараз усі стихії – і вода, і пустеля, і гори.

Про Олешківську пустелю та про козацьке минуле Херсонщини, про міжнародні фестивалі і те, як можна гарно відпочити на байдарках у знаменитих Дніпровських плавнях, розпоідалось вже не раз. Вмістити у кілька матеріалів все, що має Херсонщина – нереально.

Засновник ХерсON ФЕСТУ, туристичної кав'ярні та центру туризму та пригод ХерсON Олексій Білецький розповідає про унікальні туристичні об’єкти, локації та історичні факти, пов’язані з Херсонщиною. А також про те, що ж треба зробити, аби туристи відчували себе на Херсонщині комфортно, і які ще несподівані маршрути пропонують місцеві туристичні агенції.

РОЗПОВІДЬ ПРО ХЕРСОНЩИНУ ВАРТО ПОЧИНАТИ ВІД СКІФІВ І САРМАТІВ, А НЕ З ПОТЬОМКІНА І КАТЕРИНИ

- Нас часто питають: а що там унікального є в історії Херсонщини? Багато хто зразу починає з будівництва міста Херсон, з кінця 18-го сторіччя. А треба починати не з Потьомкіна та Катерини, а з давніх-давен – скіфи, сармати, гуни, а потім слов’янські племена, половці та інші, князівство Вітовта. 

Стосовно міста Херсон, то, звичайно, воно з’явилося у 18 столітті, хоча недалеко було легендарне Олешшя, яке існувало з 9-го по 12-е століття. Його згадують у літописах, це була південна брама Київської Русі, через нього в’їжджали та виїжджали купці. Воно було у гирлі Дніпра, але де саме – невідомо. Багато істориків вважають, що воно було на острові Великий Потьомкінський. Це місто було відоме своєю мультикультурністю та синтезом багатьох національностей. Там проживали скандинави, вікінги, половці, угорці, візантійці… Жили мирно, бо воно було віддалене і потрібно було тримати статус-кво. Тут будували кораблі, йшла торгівля, і руйнувати це не було на руку нікому, - розповідає Олексій Білецький.

За його словами, Херсон у 18-19 століттях виконував ту ж місію – об’єднати всіх навколо однієї цілі - побудувати, вийти в море, торгувати. І це відобразилося в архітектурі, у херсонському південному говорі.

- Багато хто чув про одеський говір, але і тут, у Херсоні, розмовляли своїм особливим – суржиком, бо намішано української, російської, італійської, грецької, турецької, татарської мов. Навіть термінологія рибалок чи мореплавців тут своєрідна. У північних частинах Європи більше використовували голландську термінологію, у нас – південну, італійську. І є свідчення мандрівників 19-го сторіччя, наскільки різниться (термінологія – ред.). Місцеві мореплавці не розуміли засланих офіцерів з півночі, з Московії.

Цей синтез ми бачимо і в наш час. Тому, мабуть, старе місто – це дуже круто і цікаво як для тутешніх, так і для приїжджих. Але побачити очима – замало. Бо останні сто років Херсон не дужу полюбляли, саме з точки зору благоустрою, ремонту, реставрації. Тому без екскурсій з гідами та легендами важко щось зрозуміти. Буває, приходять наші гості в офіс, направляєш їх у фортецю чи там на цікаву вулицю, завулок. Вони кажуть: ми там були – і що? А коли береш за руку і показуєш – ось круті двері. А он - кований зигзаг – монограма господаря, а він був тим і тим, наприклад, віце-консулом Франції – кажуть, круто, ми не знали, - каже Білецький.

ХЕРСОН ФРАНЦУЗЬКИЙ, НІМЕЦЬКИЙ, І НАВІТЬ ЯПОНСЬКИЙ

За словами Білецького, їхній із братом проект розпочався з однієї екскурсії містом. Місія, яку ставили пере собою, була – змахнути пилюку, довести, що Херсон цікаве місто. Сьогодні у Білецьких є окрема екскурсія «Херсон де Масон», де екскурсоводи трохи розповідають про масонські ложі взагалі, але звісно, більше там іде мова про Херсон французький першої чверті 19-го сторіччя, з 1803 року. На той час в Одесі саме перебуває Рішельє, і вся Херсонська губернія стає умовно французькою. Бо мер, губернатор, комендант порту – усі тут французи. Це доволі відомі прізвища. У цей час тут відкриваються ферми верблюдів, овець, вирощують устриці та мідії, роблять цеглу та черепицю.

Про Херсон де Масон і черепицю з Марселя 

Про Херсон де Масон і черепицю з Марселя

 

- До речі, у Херсоні було багато черепиці, привезеної з Марселя. І це ми можемо побачити у наш час, коли гуляємо по Забалці або Воєнці (історичні райони Херсона – ред.), там бачимо стару черепицю – написано французькою, що вона з Марселя. Хтось таку черепицю використовує як парканчик, а ось лежить моя маленька колекція, у кав’ярні, - охоче демонструє підприємець.

Проте точнісінько так само, переконаний Білецький, можна зробити екскурсію на тему Херсон німецький, Херсон єврейський, іспанський. У місті було чимало віце-консульств: англійське, турецьке, французьке, польське, німецьке, італійське, і навіть Перу. І, звісно, це впливало на місто. У Херсоні ще залишились, наприклад, литі сходинки, зроблені на Херсонському ливарному заводі, який був побудований французькою родиною. Зараз ми маємо вулицю Ливарну, саме там він і розміщувався. Полякам буде цікаво, що у Херсоні похований відомий польський громадський та військовий діяч генерал Маріуш Заруський, є римо-католицький костел.

Про Херсон де Масон і черепицю з Марселя

 

Навіть Японія мала невеликий вплив – як вони на нас, так і ми на них. Йосипа Гошкевича небезпідставно вважають людиною, яка стоїть біля витоків Японської Православної Церкви. Пишався своїм славетним дядьком і добре знаний херсонцям громадський діяч та археолог Віктор Гошкевич, стверджують краєзнавці. Саме Віктор Гошкевич заснував у 1890 році Херсонський краєзнавчий музей.

ОСТРОВИ, ГОРИ І ПУСТЕЛІ ХЕРСОНЩИНИ

Місто-містом, але й на Херсонщині є на що подивитися туристові. Адже в області є не лише пустеля (Олешківські піски, про які ми вже розповідали – ред.), а й гори та цікаві острови.

Про Херсон де Масон і черепицю з Марселя

 

- Це в районі села Станіслав, - розповідає Білецький, - у 2013 році ми з братом уперше туди поїхали і побачили оті береги обривчасті, скелі тамтешні, які називають ще кучугури. Коли ми подивилися, то зрозуміли, що це хоч і маленькі, але гори. Це дуже яскраво та гарно, там чудові сходи та заходи сонця, там можна купатися (у Дніпровському лимані – ред.). Ця локація вже відома, якщо загуглити можна знайти багато фото та відео. Останні 4 роки туди катаються фотографи, там знімають кліпи музиканти. Взимку там не був, однак бачив фотографії, зроблені фотографом із села Олександрівка, то він робив з квадрокоптера зйомки у сніг – це дуже круто. Туди легко запросити гостей, коли кажеш, що Кузьма Скрябін знімав там свій кліп пісні «Місця щасливих людей». Там дуже легко розповідати про багатогранність нашої культури, бо були там і скіфи, і сармати, і козаки. Плюс там було місто святого Іоанна, фортеця за часів князя Вітовта, там була зимівка у козаків, там Хмельницький і Сагайдачний бували. Там - маленький зріз нашої землі, де ми бачимо, як минав вік за віком.

УКРАЇНСЬКІ МАЛЬДІВИ, "АСКАНІЯ-НОВА” ТА ІНФРАСТРУКТУРНІ БІДИ

Є на Херсонщині ще кілька "культових” місцин, наприклад, Джарилгач - найбільший безлюдний острів на території України і Чорного моря, де знаходиться Джарилгацький національний природний парк, всесвітньовідомий біосферний заповідник «Аксанія-Нова», цікавим є також приморський Генічеський район з його неповторною природою. Але тут наперед виходять і труднощі — у багатьох туристично привабливих місцях часто бракує потрібної інфраструктури: готелів, ресторанів, доріг.

- Про Джарилгач останніми роками кажуть як про українські Мальдіви. Однак як про Кінбурн, так і про Джарилгач мушу сказати – дуже важливо розвивати не лише інформацію і контент в Інтернеті, а треба ще й створювати інфраструктуру. Бо коли приїздять натовпи туристів, а там немає туалетів та урн, ніхто за цим не стежить, то маємо те, що маємо.

Про Херсон де Масон і черепицю з Марселя

 

От усе частіше заїздять на Херсонщину іноземці, які кажуть, що у вас є 5 днів, здивуйте нас. Однак, небагато, як в сезон так і не в сезон, є гарних локацій із житлом та їжею, де можна залишилися. І ще дороги…

Наприклад, щоб доїхати до Генічеського району, це «ноги в руки» і 3 - 4 години - нашими дорогамм. Біосферний заповідник «Асканія-Нова» – крута локація, ми туди регулярно катаємося, але знову ж таки, дорога погана, плюс там дуже мало хостелів або готелів. Є, але, як кажуть гості, не того рівня. Я там не ночував – не знаю, лише збирав оцінки. І щодо їжі - теж хотілося б кращого. Та ще й туалети жахливі, сувенірна продукція – матрьошки та магнітики... Хоча маємо кльову локацію, яку побудували Фальц-Фейни, дякуємо Віктору Гавриленку, який там заповідник підтримує у належному стані.

Чи от візьмемо наш гейзер неподалік від Залізного Порту. Серед степу є чудовий гейзер, однак поки туди доїдеш, особливо після дощу… Зліва і справа – звалища сміття, дорога розкисла, - ділиться своїми міркуваннями і спостереженнями Білецький.

Та й у Херсоні, за його словами - проблема – дуже мало ресторанів і закладів харчування, де є меню англійською мовою. Або де персонал вміє розмовляти англійською. А господарі виправдовуються, мовляв, до нас не приїжджають іноземці.

Такий підхід неправильний, вважає Білецький, адже виходить замкнене коло: туристи не їдуть, бо рівень послуг їх не задовільняє.

- У Херсоні також дуже мало номерного фонду. Однак, коли спілкуєшся з готельєрами, вони кажуть: а нащо нам, у нас мало туристів. А питаєш туристів – вони кажуть: а куди ми поїдемо, все заброньовано, - розповідає підприємець.

ВИННИЙ ТУРИЗМ

- «Виноробне господарство Князя Трубецького», що на Херсонщині, є єдиним історичним шато України. Місцеві шато підкреслюють, що вони роблять лише сухі вина дуже гарної якості. Іноземці, які смакують вина, кажуть, що це, звісно, не марочні французькі, але дуже достойні вина, до того ж - недорогий сегмент. Їх порівнювали з винами нового світу. Херсонці мало про це знають, тому кожного разу на екскурсії «Херсон де Масон», де ми смакуємо таке вино, я підкреслюю, що це наше, локальне, і це круто. Не лише рибою та овочами, а ще й вином ми багаті, - каже Білецький.

Про Херсон де Масон і черепицю з Марселя

 

І додає, коли мова заходить далі про сприйняття краю іноземними туристами, що гості часто прилітають до Херсона через Стамбул. Вони підкреслюють важливість того, що у місті є аеропорт.

- Щодо залізничного сполучення – це теж важливо, звісно. Багато туристів приїздить на Херсонщину саме звідти, де воно є – зі Львова, Києва, Одеси, Харкова. А от, наприклад, поряд з нами - місто Дніпро – дорога вбита і нема сполучення.

До речі, коли ми мали честь із поляками знімати кліп в Олешківській пустелі, і горах херсонських, на Кінбурні, вони сказали, що ви, херсонці, живете в раю і цього не розумієте, - зауважив Білецький.

Про Херсон де Масон і черепицю з Марселя

 

Справді, на невеликій території Херсонщини змішались нараз усі стихії – це і вода, і наші плавні, і пустеля, і гори. І все це треба берегти і розвивати.


Валерій Староселець, Херсон

Джерело: Укрінформ


Сначала зайдите на главные новости Херсона, Херсонская городская газета и останетесь здесь навсегда
  • Автор: Журналіст
  • Переглядів: 388
  • Коментарів: 0
  • 14-01-2018, 13:36

реклама партнерів

Інформація до новини

Шановний користувач, Ви зайшли на сайт як не зареєстрований.
Ми пропонуємо Вам зареєструватись або зайти під своїм логіном.
Адміністрація не несе відповідальності за коментарі користувачв. Якщо Ви побачили рекламу, або непристойні коментарі, будь-ласка натисніть кнопку "СКАРГА".


Добавление комментария

Ваше Имя:
Ваш E-Mail:
Код:
Кликните на изображение чтобы обновить код, если он неразборчив
Введите код: