Київ нікому не втримати: як татари ламали зуби об столицю

 Київ нікому не втримати: як татари ламали зуби об столицю 

Немає на Землі жодного народу, у якого немає своїх перемог і своїх поразок. Невдачі та трагедії так само формують історію та впливають на сучасність, як і славні перемоги. Тому не треба їх соромитись, про них треба знати, їх треба вивчати.

777 років тому, 6 грудня 1240 року, Київ було захоплено військами монгольського хана Батия. Це були одні з найстрашніших днів в історії міста за довгі століття.

До сих пір достовірно не відомо, чим саме був великомасштабний похід монголів на Захід. 

Чи це був звичайний завойовницький похід, чи глибокий попередній кавалерійський рейд. Адже в планах кочівників було дійти «до останнього моря».

У будь-якому випадку, територія України і сусідні землі постраждали першими і, напевно, сильніше інших. І справа навіть не в кількості монголів, разом князі могли виставити рівну по силі армію. Та й воювати, наприклад, у Карпатах, степовим кочівникам було вкрай незручно.

Але армія Батия була єдиним кулаком, що підкорявся волі хана, а місцеві феодали загрузли в постійному з'ясуванні відносин і братовбивчих війнах. Монголи, в свою чергу, вдало вбивали між князями клини, пропонуючи свій захист і заступництво. За умови схиляння коліна перед ханом, звичайно.

 

Київ нікому не втримати: як татари ламали зуби об столицю

Багато хто погоджувався, схилив голову перед Батиєм. Але не Київ. Кияни обрали смерть в бою.

Київ був ласим шматочком для завойовників. Ключовий транспортний та торговий центр цих земель, він мав бути важливою опорною точкою для подальшого завоювання.

Першими впритул до Києва підійшли монгольські полководці Субедей і Джебе у 1223 році, після перемоги на Калці. Але тоді вирішили поки почекати. Повернулися кочівники у 1239 році, і після розорення Чернігівських земель, взяли місто в облогу.

 

Київ нікому не втримати: як татари ламали зуби об столицю

Батий послав своє посольство з пропозицією здати місто добровільно і підкоритися. Кияни не просто відповіли відмовою, але вбили послів, давши зрозуміти, що про здачу мови бути не може.

І ось тут сталася досить дивна історія. Князь Мстислав Всеволодович поїхав до Угорщини, шукати підтримки у короля Бели IV, залишивши місто, фактично, без командування.

Обороною міста довелося керувати тисяцькому Дмитру. Сили були явно нерівні. За різними джерелами, у Дмитра в підпорядкуванні було близько 5-10 тисяч воїнів. Монголи виділили для облоги не менше трьох туменів - 30 тисяч. Крім того, у них були стінобитні машини. Облога тривала довгих три місяці, але кияни відмовлялися здаватися. Тоді Батий наказав йти на штурм.

5 грудня 1240 року монголи почали бити по стінах міста з каменометів. Довго стіни не протрималися, в місто хлинули загарбники. Але і тоді кияни не склали зброю.

 

Київ нікому не втримати: як татари ламали зуби об столицю

За наказом досвідченого Дмитра, захисники з боями відступили у дитинець - центральну фортецю міста. Спроба взяти фортецю нахрапом успіхом не увінчалася, кияни стояли стійко.

Тоді Батию довелося знову підігнати стінобитні гармати і бити вже по фортеці. 6 грудня місто впало. Монголи проявили крайню жорстокість, розграбувавши все місто і спаливши Десятинну церкву.

 

Київ нікому не втримати: як татари ламали зуби об столицю

Воєвода Дмитр був важко поранений і потрапив у полон, але, згідно з Іпатіївським літописом, Батий був настільки здивований його сміливістю та стійкістю, що зберіг йому життя. «Мужності заради його». Подальша доля Дмитра невідома, але саме він порадив Батию скоріше висуватися на Угорщину і залишити наші землі в спокої. Хан вирішив, що це непогана ідея, застати угорців зненацька, тому почав негайно планувати наступний похід.

Подальші події добре відомі. Князь Мстислав, який в битві участі не брав, отримав від Данила Галицького для князювання Луцьк, потім повернувся до Києва, був викликаний в Орду і там страчений.  Угорський король Бела IV, який відмовився допомогти Києву, намагався зупинити монголів в Карпатах, але був вщент розбитий.

Батий дійшов майже до самого Відня, налякавши до смерті всю Європу, але спішно повернувся з військом назад, коли в Орді помер хан Угедей. Політичне питання виборів верховного правителя було важливіше завоювань.

Київ відновився, але на довгий час втратив своє економічне і політичне значення. Побув в складі Орди, потім Литовського князівства і Речі Посполитої, потім був частиною Російської імперії і Радянського Союзу.

Але місто вистояло, а разом з ним вистояли його жителі та їх нащадки.

Поразка сьогодні ще нічого не означає, якщо є надія на завтра. Навіть, якщо це «завтра» не зовсім зрозуміло, коли настане. Головне ніколи не опускати голови, як не опустили їх наші предки перед самим Батиєм, одне ім'я якого змушувало тремтіти всю Європу.

 

 

Джерело: Знай.ua


Сначала зайдите на главные новости Херсона, Херсонская городская газета и останетесь здесь навсегда
  • Автор: Журналіст
  • Переглядів: 899
  • Коментарів: 0
  • 6-12-2017, 22:24

реклама партнерів

Інформація до новини

Шановний користувач, Ви зайшли на сайт як не зареєстрований.
Ми пропонуємо Вам зареєструватись або зайти під своїм логіном.
Адміністрація не несе відповідальності за коментарі користувачв. Якщо Ви побачили рекламу, або непристойні коментарі, будь-ласка натисніть кнопку "СКАРГА".


Добавление комментария

Ваше Имя:
Ваш E-Mail:
Код:
Кликните на изображение чтобы обновить код, если он неразборчив
Введите код: