«Бандерівський інтернаціонал»: неукраїнці в лавах УПА

 «Бандерівський інтернаціонал»: неукраїнці в лавах УПА
Про один цікавий, але маловідомий аспект діяльності УПА розповів в інтерв'ю Радіо Свобода львівський історик та журналіст, головний редактор газети «Історія +», автор книжки «Бандерівський інтернаціонал» Олег Стецишин. У своїй праці він наводить 359 біографій бійців УПА, які не були українцями.

«Бандерівський інтернаціонал»: неукраїнці в лавах УПА


До цієї теми, як зазначає автор, його привернула збірка документів, які були надруковані в Росії.

"Серед іншого, я там помітив, що є дуже багато згадок про службу в лавах УПА представників різних націй. Це трохи дисонувало з тим іміджем, який створює Росія для УПА, бо, фактично, весь післявоєнний час йшлося про те, що упівці – це були лише затяті українські націоналісти, які не визнавали інших націй, які хотіли збудувати моноетнічну Україну, які проводили етнічні чистки. А тут, виявляється, що в УПА воювали не лише українці з Заходу, Центру й Сходу України, а воювали й взагалі неукраїнці – євреї, росіяни, кавказці, народи Середньої Азії, народи Поволжя… І так, побачивши один документ, потім – другий-третій, у мене виникло бажання це все об’єднати. Спершу було бажання написати звичайну статтю, але потім, під час збору інформації, виявилось, що даних доволі багато", - розповів Олег Стецишин.

У своїй кнізі, яка має за обсягом більше 300 сторінок, автор згадує про 28 національностей окрім українців.  Хоча зазначає, що звичайної статистики в УПА не велося, на відміну від регулярних армій:

"Це все-таки були повстанці, це було підпілля. Через це, я думаю, ми можемо чесно визнати, що ми так і не дізнаємось особового складу дуже багатьох відділів – як за участі українців, так і за участі неукраїнців".

Олег Стецишин пише: "Росіяни, грузини, азербайджанці були корисні – вони були інструкторами: вчили українців воювати. Був навіть план командування УПА використати їх для підняття антирадянського повстання в тилу радянських військ, бо розуміли, що рано чи пізно така потреба виникне – вдарити більшовикам в тил. Українці не приховували, що вони бачать в неукраїнцях своїх майбутніх союзників".

Але, як розповідається у книзі, у 1944 році, коли радянсько-німецький фронт посунувся – і райони, де діяла УПА, опинились по радянський бік – то більшість національних відділів зникла.

Автор "Бандерівського інтернаціоналу" розповідає також про долю тих представників інших народів, які служили в складі УПА, після війни, а ще наводить їх спогади. 

Зокрема, згадує росіянина Володимира Чермошенцева, який вже у зрілому віці  написав свої спогади та розповів, що випало на його долю. У книзі наведена цитата з них спогадів: «Я горжусь, когда меня называют бандеровцем». "Зараз Володимир Чермошенцев живе на Тернопіллі, а до цього жив у Криму. І коли сталася окупація Криму Росією, то він, вже будучи людиною похилого віку, виїхав до своїх побратимів, які його покликали до себе на Тернопільщину", - розповів Олег Стецишин. 

«Бандерівський інтернаціонал»: неукраїнці в лавах УПА

Робота художника, члена ОУН і УГВР Ніла Хасевича: «СССР – тюрма народів». Пропагандистська гравюра, 1948 рік


Сначала зайдите на главные новости Херсона, Херсонская городская газета и останетесь здесь навсегда
  • Автор: Журналіст
  • Переглядів: 317
  • Коментарів: 0
  • 15-10-2017, 12:27

реклама партнерів

Інформація до новини

Шановний користувач, Ви зайшли на сайт як не зареєстрований.
Ми пропонуємо Вам зареєструватись або зайти під своїм логіном.
Адміністрація не несе відповідальності за коментарі користувачв. Якщо Ви побачили рекламу, або непристойні коментарі, будь-ласка натисніть кнопку "СКАРГА".


Добавление комментария

Ваше Имя:
Ваш E-Mail:
Код:
Кликните на изображение чтобы обновить код, если он неразборчив
Введите код: