Мопед, совість і стан душі. Історія про скадовчан і для скадовчан

 Мопед, совість і стан душі. Історія про скадовчан і для скадовчан

З різними питаннями звертаються скадовчани до громадської приймальні народного депутата України Федора Негоя. Причому, звертаються і просять допомоги лише у тих випадках, коли громадяни не можуть вирішити якусь проблему самотужки і вичерпали всі можливості в інстанціях місцевої влади.

З-поміж прохань допомоги на лікування чи вирішення побутових проблем зустрічаються й зовсім незвичайні, вирішення яких, здавалося б, має бути простим і легким. Але це лише на перший погляд.

Ось яку неймовірну історію розповіли у приймальні двоє відвідувачів - подружжя Бондаренко зі Скадовська.

«Був у нас мопед у господарстві, - почала розповідь Наталія Бондаренко. – Цей вид транспорту дуже зручний, а для нас ще й просто необхідний. Справа у тому, що ми маємо сина-інваліда, і за допомогою скутера час від часу возили хлопця на медичне обстеження. Та настав день, коли скутер поламався і перестав нам служити. І добре, що на роботі (я працювала тоді у магазині «Джем») знайшлася хороша людина Юлія Круглая. Дізнавшись про мою біду, вона порадила віддати скутер на ремонт її чоловікові, що тримає спеціальну майстерню на території харчової фабрики.

Віддали мопед у ремонт. Десь через місяць питаємо: ну, що там з нашою технікою, можна забирати? А у відповідь чуємо – ні, ще ремонт не зроблено, треба трохи почекати. Що ж робити – чекаємо. Минуло півроку. Знову телефонуємо чоловікові Юлії, а той запевняє, що не встиг відремонтувати нашу техніку, але зовсім скоро полагодить, треба кілька днів.

Можливо, ви не повірите – але минуло понад три роки, а свого відремонтованого скутера ми так і не побачили. Та й навіть поламаного не бачили. Коли не зателефонуємо, то чуємо обіцянки і запевнення, що все буде у порядку. Просимо повернути не відремонтований мопед чи хоч гроші за нього, бо запланували купити для сина інвалідний візок. Та складається враження, що нас не хочуть чути і навіть уникають з нами розмови. Що робити? Мусили звернутися у правоохоронні органи, тепер знов чекаємо».

Історія, як бачимо, дійсно незвичайна і перша думка, яка промайне  у кожного з читачів, мабуть, така: цього не може бути!

Не може такого бути, тому що великим гріхом є, без перебільшення, знущання над людьми, та ще й над інвалідом. Не те що поламаний мопед – навіть якби він був золотим – не варто міняти на залізяку свою совість і душевну злагоду.

Дуже хочеться вірити, що цю публікацію прочитає хтось із Круглих і схаменеться. А потім виправить ситуацію, повернувши замовникам мопед чи гроші за нього. А на ті гроші буде придбана інвалідний візок і вся ця негарна історія завершиться по-людськи. І очиститься совість, спаде гріх з душі…

Недарма ж вчить Біблія, що рано чи пізно, а кожен з нас стане перед Богом і здаватиме суворий залік за своє земне життя, за кожну найменшу провину перед людьми.

Звичайно, скаже допитливий читач, тут викладено аргументи лише однієї сторони і не було заслухано іншу сторону. А значить, справа не перевірена і відображає інтереси лише однієї сторони, що є юридично неправильно. Можливо і так. Але наша Інтернет-газета відкрита для кожного скадовчанина і надає йому можливість висловити і оприлюднити свою точку зору. Не є виключенням і сторона, на котру поскаржилось у депутатській приймальні подружжя Бондаренко.

 

 

 

 

Автор: Юрій Васильєв


  • Автор: Журналіст
  • Переглядів: 1 158
  • Коментарів: 0
  • 17-08-2017, 17:33
реклама партнерів

Інформація до новини

Шановний користувач, Ви зайшли на сайт як не зареєстрований.
Ми пропонуємо Вам зареєструватись або зайти під своїм логіном.
Адміністрація не несе відповідальності за коментарі користувачв. Якщо Ви побачили рекламу, або непристойні коментарі, будь-ласка натисніть кнопку "СКАРГА".


Добавление комментария

Ваше Имя:
Ваш E-Mail:
Код:
Кликните на изображение чтобы обновить код, если он неразборчив
Введите код: